автор Диана (белая как молоко, залотая как рожь, как весна молодая)
посветено на... мен
Світанок серед ночі
Любов прекрасна як рози бутон
І не нанесе більше злий рок урон,
Сіятиме зірка високо в небі,
А сонце світитиме щоранку для закоханих
Й не закінчиться насолода для двох життям зморених.
Вільна від старого: відроджена світанком,
Буде славно співати цим ранком,
Про любов свою ту що в серці хранить,
Її порив душі палає яскраво-не згорить.
Вона ніжно його хоче і нетерпляче жде,
Живе ради нього і ради нього вмре,
Не бачить нікого: лиш його і лине до нього всім єством,
Думає про нього коли встає і коли засинає крепким сном.
Не думала що покохає знов бо вичерпались сили,
Та зійшло благословення не одній пережидати зими,
Тепер її світанок розігнав серед ночі пітьму,
Заполонивши собою її всю досхочу.
